Успішна самопрезентація експерта. Як розповісти про себе на сцені?

Самопрезентація багатьом дається важко. Здавалося б, що може бути складного у тому, щоб коротко розповісти про себе? Та, попри свою професійність, багато людей не можуть презентувати себе.

Прочитайте цей допис до кінця та дізнайтеся, як розказати про себе  під час публічного виступу та співбесіди.

Професіонал чи експерт?

Професіонал робить свою справу, вибачте за тавтологію, професійно. Про це знає він, його клієнти і кілька людей, яким про це розповіли ті ж клієнти. Експерт – це професіонал, який уміє цікаво про себе розповісти. Його просять про коментар, його запрошують гостем на телебачення та подкасти, про його професійність знають (і радять іншим) ті, хто з ним не співпрацював.

Ваш місцевий педіатр може знати більше за доктора Комаровського, але останній докладає багато зусиль для самопрезентації себе як експерта в темі виховання дітей. Шеф-кухар місцевого ресторану може знати неймовірну кількість унікальних рецептів, але люди все одно будуть шукати рецепт від Євгена Клопотенка. Професіонал робить свою справу якісно, а якщо він вміє про це розповісти, то переходить на новий рівень – він стає експертом.

Гірка правда в тому, що люди про вас будуть знати лише те, що ви зможете (забажаєте) про себе розповісти. Якщо вам доводилося нарікати на несправедливість, коли люди звертаються до ваших  менш досвідчених колег, послуги яких у рази дорожчі, то ось ваш шанс змінити ситуацію. Читайте уважно і дійте.

Цікава розповідь про себе буде цікавою та успішною, якщо…

Одна проста ідея, яка змінює ваше ставлення до ритуалу представлення себе.

Самопрезентація – це не відповідь на запитання “Хто ви?”. Це відповідь на запитання “Чим я можу бути вам корисним?”. 

Прочитайте попередній абзац ще раз. Повільно. Вдумливо. Усвідомлення цієї ідеї здатне змінити ваше ставлення до мистецтва розповіді про себе.

У людей багато своїх проблем у цьому житті, і вони не готові слухати, як ви будете нахвалювати себе, але вони будуть слухати вас з відкритим ротом, коли ви розповідатимете, як їм розв’язати свої проблеми (або як ви можете зробити це за них). Епітет “цікава” – це оцінка нашого співрозмовника. Бути цікавим – це резонувати з інтересами, захопленнями, мріями, переживаннями іншої людини. 

Тому, що краще ви знаєте аудиторію/співрозмовника, то легше вам зрозуміти, що варто розказати про себе.

Гаразд, з епітетом “цікава” ми розібралися. А як щодо “успішна”?

Тут наше завдання завоювати довіру. Мабуть, саме тому самопрезентація є одним з найпопулярніших способів почати публічний виступ. Та якщо ви знайомі зі структурою публічного виступу, то пам’ятаєте, що ваше основне завдання – встановити контакт з аудиторією. 

Свідомість людини нагадує середньовічне місто, яке з усіх сторін оточене міцними мурами та ровом з водою, в якій плавають алігатори. У цьому місті мешкають наші цінності та переконання, які склалися за час нашого життя. І щоб інформація потрапила до середини, необхідно пройти перевірку охоронця. А він лінивий настільки, що інколи навіть не хоче слухати.

Дуже добре, що наша свідомість настільки захищена від зовнішнього впливу. Якби не це, то кожну рекламу ми сприймали б як правду і щогодини бігали б до магазину купувати непотрібні нам речі. А поки на вході стоїть охоронець і проводить фейсконтроль, наша свідомість у відносній безпеці.

Тож робимо важливий висновок: без довіри вас можуть слухати, але не чути. Ваші ідеї, перетворені в слова, будуть розбиватися об мури та закриті брами ваших слухачів. Тому одне з найважливіших завдань – налагодити контакт з нашими слухачами.

Якщо ви з перших же хвилин розпочнете атакувати людей аргументами і фактами, то ризикуєте викликати у них недовіру та скепсис стосовно вас і ваших слів.

Спочатку вам необхідно привернути увагу до себе. Коли вам це вдалося зробити, перед вами постає нове завдання – завоювати довіру. Самопрезентація – це перевірений часом спосіб встановити контакт, до якого вдаються всі професійні спікери.

Для того, щоб усвідомити усю силу самопрезентації, нам необхідно зрозуміти що вона собою представляє. Багато людей асоціює це слово з невеликою розповіддю про себе. А якщо ми говоримо про публічний виступ, то це той момент, коли з’являється слайд з фотографією спікера, біля якої написано кілька фактів про нього.

Так, це є самопрезентація. Та це лише видима частина айсберга. Як ви пам’ятаєте – наймасивніша його частина захована від наших очей під товщею води. Ось і з самопрезентацією ситуація аналогічна. 

Зараз перед вами стоїть два завдання. 

Завдання перше: вам необхідно відібрати інформацію про себе, яка надалі стане будівельним матеріалом вашої успішної самопрезентація (як експерта та як людини). Тобто, вам необхідно зрозуміти “що розповісти про себе?”.

Завдання друге: зрозуміти, як відібрану інформацію додати до свого публічного виступу, щоб це не звучало як нав’язлива самореклама, а сприймалася аудиторією як цінний контент, який варто почути (запам’ятати і переповісти іншим).

Почнімо відбір матеріалу з пошуку соціальних доказів, що допоможуть сформувати ваш образ експерта. 

Соціальний доказ

Соціальний доказ – це набір специфічних технік, що базуються на прихованих механізмах прийняття рішення. Суть проста – коли нам необхідно прийняти рішення, ми ставимо запитання: «А чи є хтось, хто вже побував у моїй ситуації і отримав класний результат?». Ми навіть не задумуємося наскільки часто у своєму повсякденному житті піддаємося впливу «соціальних доказів». Дослідником ефекту соціального доказу (анг. social proof) є Роберт Чалдіні, автор книги “Психологія впливу”. Дякую, Роберте, за твою працю!

Протягом дня нам необхідно приймати настільки багато рішень, що більшість з них ми ухвалюємо несвідомо – віддаємо це на аутсорс перевіреним критеріям та стратегіям. 

Ви йдете вулицею і бачите чергу – ваш мозок одразу дає вам сигнал: «Тут є щось, що є цінним для тебе, бо на це є попит». Ви заходите на сайт для того, щоб придбати собі черговий революційний гаджет. Навіть якщо ви не вірите в правдивість відгуків, у вас все одно виникне спокуса ознайомитися хоча б з деякими з них. А якщо відгуків про цей пристрій узагалі немає, то у вас мимоволі виникнуть сумніви щодо того, що його взагалі варто купувати

Хоча ми не  інтернет-магазин і чергу на сцені ми не організовуємо, проте принципом соціального доказу ми скористатися зможемо. Ось кілька ідей, як використати цей психологічний феномен для підсилення довіри до вас як експерта:

• Зіркові клієнти. Тут головне масштаб бренду. Це можуть бути як люди-бренди, на кшталт політиків чи зірок шоу-бізнесу, так і організації-гіганти. Якщо вам довіряють вони, то і я вам можу довіряти.
• Кількість клієнтів чи підписників. Коли ми дізнаємося, що у блогера є кілька мільйонів підписників, то мимоволі виникає думка, що це результат того, що блогер публікує щось цікаве. Саме тому багатьом лідерам думок так важко на старті – ніхто не хоче слідкувати за тими, у кого кілька десятків підписників. Хоча у другій ситуації матеріал може бути значно якіснішим, ніж у блогера-мільйонника.
  Однією з улюблених історій Ніка Вучича є розповідь про те, як він з нікому невідомого хлопчини став професійним мотиваційним спікером. Свою розповідь на одній з конференцій він завершив такими словами: “Чи знаєте ви, як важко досягнути успіху в бізнесі без маркетингу? Дуже важко. Чи знаєте ви, скільки грошей я вклав у свій маркетинг? Нуль. Кожного разу, коли я говорив у школі, все більше і більше людей чули про мене. Я виступав все більше та більше. Тепер у мене 35 000 запрошень на рік. У мене 100 запрошень щонеділі. Це успіх.” Ось вона – сила соціального підтвердження.
• Географія клієнтів чи представництв. Згадування про те, що у вас є клієнти N країн світу створює враження глобальності та всеосяжності вашої експертності.
• Участь чи перемога у конкурсах. Звісно, якщо це конкурс, що пройшов перевірку часом, як топ-10 від Forbes чи список Fortunes500. Та ніхто вам не заважає взяти участь і перемогти у невеликих конкурсах. Це принцип інколи організовують у сірому PR, коли влаштовують конкурс заради присвоєння перемоги необхідній людині.
• Згадування у медіа. Якщо про вас згадували на національних каналах чи про вас писали відомі видання, то ви круті. Адже вони на вас звернули свою увагу.
• Зв’язок з відомими людьми. Тут ви можете згадувати ідеї, які дізналися з розмови з відомою людиною, до якої немає доступу у простих смертних. Або, можливо, вас тренував/навчав/ якийсь відомий усім експерт. У будь-якому разі, якщо ви напряму контактували з людиною-брендом, то згадка про це додасть вам кілька додаткових балів крутості.
• Спікерство. Якщо ви виступали на національних конференціях з тисячними аудиторіями чи ділилися досвідом на невеликих, але добре відомих конференціях на кшталт Tedx, то і це варто згадати.

 Тепер вам є над чим подумати. Що з цього ви зможете використати для самопрезентації? З яких сфер ви плануєте отримати необхідний досвід, щоб згодом додати розповіді про себе? Ці запитання дозволять вам по-іншому подивитися на свій досвід та зрозуміти, що лідери думок вже давно використовують ці принципи, коли розповідають про себе.

Є ще кілька пунктів, які можуть підсилити вашу самопрезентацію та які напряму не пов’язані з темою соціального доказу. Я їх називаю маркерами експертності. Знову ж таки, читайте вдумливо та приміряйте до себе.

• Ваш дохід/статок/розмір капіталу бізнесу. Якщо ви мільйонер, то до ваших слів будуть дослуховуватись, навіть якщо до професійного красномовства вам далеко. Ви автоматично здобуваєте сильну ауру експертності в темі бізнесу.
• Засновник соціальних ініціатив/платформ/проєктів. Цей пункт продемонструє вас як людину, що займається не лише власними проблемами, але й має глобальне бачення, адже присвячує час для розв’язання проблем суспільства.
• Автор книги. У багатьох людей тут з’являється думка про те, що якщо ви спромоглися написати такий твір, то, мабуть, у вас є багато досвіду та ідей. Хоча сучасні технології дозволяють створити книжку з мінімальними зусиллями «автора» або навіть без його прямої участі. Або сама книжка може бути зовсім не такою, якою ви її уявляєте. Читаючи  самопрезентацію однієї тренерки,  натрапив на інформацію про те, що її авторству належить книжка. Це мене зацікавило – за кілька днів я знайшов цю книжку. Вона мала від сили 50 сторінок, що були наповнені схемами, притчами та кількома авторськими трактуваннями професійних питань. Один день роботи і в тебе є статус автора.  
• Досвід роботи у своїй темі. Хтось воліє розповідати, з якого року працює, інший – розповідає скільки десятків тисяч годин досвіду він вже здобув. Послання тут чітке – у мене багато досвіду, отже, я експерт.

На цьому ми поки що зупинимося, бо вам вже є над чим подумати. Традиційно пропоную вам співвіднести свій досвід з кожним з цих пунктів та подумати, який у них потенціал для розкриття вашої експертності.

Сила слабкості

Настав час заграти похоронний марш вашому перфекціоністу з його уявленнями про ідеального оратора і про те, як ви не можете ним стати. І в підтримку цієї ідеї розповім вам про ефект Претфелла. Суть цього феномену полягає в тому, що ваша недосконалість підсилює любов до вас.

Цілком нормально, що, опинившись на сцені, ви хочете, щоб публіка вас любила (обожнювала, поважала). І для цього демонструєте свої найкращі сторони. І дарма. Дослідження свідчать, що ми більше схильні довіряти людям, які демонструють свою вразливість та слабкість. Це викликає більше емпатії. Хоча тут, звісно, треба знати міру.

Якщо спікер хвилюється, то слухачі будуть більше йому довіряти. Тому не з будь-яким хвилюванням необхідно боротися і сприймати його як ворога. Звісно, якщо хвилювання переходить у страх, який вас паралізує, то терміново необхідно щось робити. В інших ситуаціях дозвольте хвилюванню вам допомогти. Тому ваше визнання свого хвилювання може підсилити ваш виступ.

Відкрию вам таємницю:  деякі продавці, спікери та інші спеціалісти впливу зумисне помиляються. Таким чином вони хочуть налагодити міст довіри зі своєю аудиторії. Тут доречною буде історія провалу – розповідь про те, як ви завдяки недалекоглядності, зухвалості зазнали поразки. 

Ну і звичайно що майте у всьому міру. Слабкість не має бути критичною і перекреслювати усі професійні якості.

Як цікаво розповісти про себе?

На мою думку, додавати у виступ особисту інформацію спікери почали у США. Вірю, що запитання “Як продати себе/свій товар/свої послуги?” почали вирішувати саме там. Суть зводиться до простої ідеї:  «люди довіряють людям». Для того, що б бути на сцені не сухим експертом, а ще й живою людиною, спікери часто-густо до свого виступу додають деталі з особистого життя. Наприклад, на одному зі своїх виступів Нік Вучіч розповідав про те, що завтра ми можемо досягнути того, що сьогодні нам здається нереальним.

Щоб проілюструвати цю ідею, він навів приклад зі свого життя. Будучи підлітком, він не вірив у те, що колись зможе одружитися і мати повноцінну сім’ю, натомість зараз він щасливий чоловік та батько двох синів, а крім цього вони очікують ще народження  двійні.

Коли людина ділиться чимось особистим, то тим самим вона вибудовує міст довіри з нами.

Розумію, що не кожен готовий ділитися деталями приватного життя, тому якщо цей варіант для вас не є прийнятним, то сміливо переходьте до наступного лайфгаку вибудовування довіри. Та якщо ви готові ділитися особистим на сцені, подумайте зараз, про які саме моменти свого життя, ви могли б розповісти. 

Для прикладу, якщо ви переглянете кілька виступів Ніка Вучича, то помітите, що є багато особистих речей, про які він розповідає у виступах: як він хотів закінчити життя самогубством, як він познайомився з дружиною, як у нього прогорів бізнес, як він став мотиваційним спікером, про смерть його батька від раку. 

Ось приклад того, як можна цікаво розповісти про себе під час публічного виступу.

Три види самопрезентації

На цей момент ви вже впоралися з першим завдання (знаєте що розповісти про себе), а значить настав час перейти до пошуку відповіді на запитання “Як презентувати себе, щоб не здаватися нав’язливим?” 

Я виділяю три види самопрезентації: вступна, прихована та репутаційна. Розгляньмо нюанси кожної з них окремо.

Вступна самопрезентація

Як тільки ви опиняєтесь на сцені, у голові людей виникає одне запитання: «Хто ви?» Тут класичними є два варіанти: кілька фактів про себе та історія з життя.

Перший варіант є небезпечним тим, що багато спікерів скочуються до чогось традиційного (читайте «банального»), а в сучасному ораторському виступі – це розкіш, яку не можна собі дозволити. Якщо ж ви все-таки вирішили для затравки розповісти кілька фактів про себе, то помістіть серед них якусь родзинку.

Що може стати такою родзинкою?

Варіантів декілька: згадайте своє хобі, повідомте несподіваний факт про себе, додайте гумору, розповівши про себе щось іронічне.

Вступну презентацію спікера можете зробити ви, та інколи на офіційних заходах це робить ведучий. Ваше завдання – завчасно йому повідомити, що саме про вас необхідно розповісти публіці.

Якщо трапилося так, що організатор несподівано вам ставить запитання: «Мені вас представити чи самі про себе розкажете?» – то обирайте перший варіант. А для того, щоб не надто утруднювати завдання організатору, повідомте йому 2-3 факти про себе, які найкраще розкривають вашу особистість.

На серйозних конференціях за представлення спікера відповідає ведучий заходу. От тільки не думайте, що там завжди усе буде гладко. Розповім вам на цю тему невелику історію.

Хоча коротка вступна самопрезентація не є обов’язковим елементом, та все ж вона здатна збільшити довіру до вас як до експерта в темі виступу. А якщо ви ще не визначилися з тим, які факти розповісти про себе, то з цим вам допоможуть «соціальні докази» та «маркери експертності», про які ви вже знаєте.

Прихована самопрезентація

Сучасний публічний виступ може бути суцільною самопрезентацією спікера. І цей факт не те, що не погіршить виступ, навпаки, – він зробить його тільки кращим. Звісно, якщо робити це продумано.

Якщо у вступній самопрезентації ви чітко розповідали про себе, то для основної частини виступу така стратегія не прийнятна. Саме тому вам необхідно вміти розповідати про себе непомітно для інших. І тут на допомогу приходить режим прихованої самопрезентації. Суть його в тому, що ви продовжуєте публіці розповідати про себе, але робите це як фон, звертаючи увагу людей на цікаві ідеї, що допоможуть їм розв’язувати свої проблеми.

Прихована самопрезентація має два формати – короткий та довгий. Довгий формат – це формат історій, в яких ви розповідаєте про своє життя (це ж самопрезентація), щоб проілюструвати певну ідею чи принцип, про свою роботу/досягнення/результати (для цього можете звернутися до так званих case study).

Зупинімося на короткому форматі прихованої розповіді про себе. По суті, вона представляє невеликі факти про вас, що органічно вплетені у ваш виступ. Для того, щоб ви вловили всю хитрість, наведу кілька прикладів.

Приклад самопрезентації підприємця:

«Завжди пам’ятайте, що ціль бізнесу – це задоволений клієнт».

«За тридцять років ведення бізнесу я зрозумів кілька істин. Однією з них є те, що ціллю бізнесу є задоволений клієнт».

Приклад самопрезентації коуча:

«Кожній людині від вас необхідно лише одне – допомога у розв’язанні її проблеми».

«Хоча серед моїх клієнтів є як наймані працівники, так і люди, що керують багатомільярдними бізнесами, я помітив, що усім їм від мене необхідне лише одне – допомога у розв’язанні їхньої проблеми».

Вірю, що ви вловили суть цього виду самопрезентації: берете факти, які ви віднайшли на етапі розкопок, та розкидуєте їх по усьому своєму виступі. Розповідаючи людям про свої ідеї та підходи, ви продовжуєте розкривати свою експертність.

Репутаційна самопрезентація

Репутаційна (стратегічна) самопрезентація існує за межами самого виступу. Ви виходите на сцену, а люди вже знають, хто ви. Вони знають про вас те, що ви хочете, щоб вони про вас знали (інколи – навіть більше). Тому важливою є та інформація, яку ви змогли донести до своїх слухачів до початку виступу. Варіантів тут багато: ведення власного ютуб-каналу, ваші публікації в газетах і  журналах, виступи на телебаченні, радіо та інших конференціях. Сучасний інформаційний світ ще ніколи не пропонував такого різноманіття можливостей для просування власного бренду.

Зараз цілком можливий такий варіант, що ви вперше будете бачити спікера на сцені, але вже знатимете про нього стільки інформації, що навіть його мама стільки не знає (звісно, якщо вона не підписана на його соціальні мережі).

Для того, щоб оцінити, який потенціал захований за стратегічною самопрезентацією, необхідно бачити не так сам виступ, як його роль в масштабнішій картині. Важливо зрозуміти, що для мотиваційного оратора кожен виступ – це кусень великого пазла. Якщо перед очима не мати загальної картини, то кожен уривок буде для вас чимось чудернацьким як за формою, так і за змістом. Та коли у вашій голові буде глобальне бачення свого життя та своєї ідеї, як кожен виступ набуде власного сенсу, а його наповнення буде визначатися роллю в глобальній картинці. Ось тоді ви зрозумієте, який це кайф, коли клаптики будуть доповнювати один одного, втілюючи в життя вашу візію.

Помилково вважати, що ваш публічний виступ – це точкова подія. Тобто, щось, що трапилося і забулося. Дивіться ширше – успішність вашого сьогоднішнього виступу багато у чому залежить від вчорашніх виступів, а ще він вплине на успіх виступів завтрашніх.

Ось підходите ви до друга та просите позичити вам сто доларів. І він вам їх позичає, бо до цього ви вибудували з ним стосунки довіри. Спробуйте з таким проханням підійти до незнайомої людини. Що вона вам відповість? Відмова буде закономірною, бо ви ще не маєте кредиту довіру.

Якщо ви стали на шлях мотиваційного оратора, то публічний виступ для вас – це не випадкова одноразова оказія. Для вас кожен виступ – це ще один крок для просування власної ідеї, що змінить цей світ на краще. А ще кожен ваш виступ – це створення персонального бренду експерта. І це неймовірно важливо.

Репутаційна самопрезентація  насамперед  потребує бачення картини загалом. Цей вид представлення важливий для вас, якщо ви обрали публічні виступи як один з пріоритетних способів розвитку персонального бренду.

Завдяки сильному персональному бренду ви отримаєте багато бонусів.

По-перше, до ваших ідей будуть більше дослуховуватися. Довіра до ваших слів буде значно більшою, а значить сумніви не стануть на заваді до реалізації ваших порад.

По-друге, ви перестанете бути одним з багатьох спікерів. Буде все більше людей, яким імпонує ваш стиль та ваші ідеї. Вони будуть йти на семінари та конференції заради того, щоб потрапити саме на ваш виступ.

По-третє, вам будуть платити за ваш виступ. За кордоном, де спікери вкладають фінансові, моральні та часові ресурси на те, щоб розробити свій професійний виступ цілком закономірно розраховують на оплату. У нас, в Україні, ми поволі до цього йдемо – спікери готуються відповідальніше, гонорари отримують більші, хоча і не такі великі, як їх платять закордонним зіркам. Масштаб бренду є важливим.

По-четверте, коли ваш персональний бренд досягне дійсно високого рівня і пропозицій сцени та мікрофона у вас буде більше, аніж ви можете виступити, обирати де і коли виступати будете вже ви.

Поділюся з вами своїм гірким та безумовно цінним досвідом, завдяки якому я зрозумів наскільки важливо оратору мати сильний персональний бренд.

Невербальна самопрезентація

Ваш виступ розпочинається не тоді, коли ви розпочинаєте говорити, а тоді, коли вас побачать. Крапка. Як тільки ви потрапили в поле зору людини, вона, керуючись давніми рефлексами, миттєво проаналізує тисячі критеріїв та дасть вам оцінку. Тому подумайте про те, якими вас бачать ваші слухачі – вони бачать розгублену людину, яка не знає, де опинилася і коли це все завершиться, чи перед ними з’явилася доброзичлива людина з хорошим почуттям гумору, яка готова поділитися власними ідеями?

Як ви йдете на сцену? Енергійно чи котитесь як вичавлений лимон, в якому не залишилося і краплі соку? Ви повністю готові до виступу чи розпочинаєте заправляти сорочку, чи поправляти волосся дорогою до мікрофону? Здавалося б дрібні речі, а мають величезне значення.

Звісно, якщо початок був не на вашу користь, то ви можете виправити, набравши бали за рахунок сильного виступу. Та якщо не втрачати бали на початку, то замість руху з репутаційної ями, ви будете рухатися в гору з пагорба довіри.

Якщо ви звернете увагу на те, як Барак Обама виходить на сцену, то помітите, як вже з перших секунд перебування на сцені він завойовує довіру публіки. Пропоную вашій увазі американське відео, у якому розбирають інгредієнти успішності виступу цього спікера у 2004 році. Навіть якщо англійська мова для вас далека, як показник IQ у 200 балів для гіпопотама, то знайте – ці знання вам зовсім не потрібні, адже тут важлива мова тіла. 

Чи звертали ви до сьогодні увагу на те, якими вас бачать слухачі, коли ви ще не почали говорити? Ви погіршуєте свою позицію, виходите в нуль, чи здобуваєте довіру  ще до початку виступу? 

Висновки

Самопрезентація – це не лише ті кілька речень, які ви розповідаєте про себе на початку виступу. В ідеалі, увесь ваш виступ є самопрезентацією, адже ви ділитесь власними ідеями, досвідом, баченням.

Для початківців виступ – це одноразова подія, для професіонала виступ – це можливість ще на крок наблизитися до глобальної мети. Тому кожен виступ він використовує для формування персонального бренду експерта, який дозволить йому виступати частіше на власних умовах та мати кредит довіри ще до початку виступу.

Додайте вашому виступу інтимності – згадайте, між іншим, деталі з особистого життя. Ваше завдання розкрити себе не лише як професіонала, але і як особистість.

І на завершення. Пам’ятайте, що вступна презентація – це лише вершина айсберга. Вона необхідна для першого знайомства та здобуття початкового кредиту довіри. Не зупиняйтеся на ній – практикуйте приховану презентацію, розповідаючи про себе, користуючись маркерами експертності та соціальними доказами. А щоб робити це професійно, вплітайте ці невеликі ідеї в канву історій. 

---

Онлайн-курс “Постановка голосу та мовлення”