Починаєш виступ, упевнено дивишся в зал… а через п’ять хвилин люди втупились у телефони. Що пішло не так? Можливо, справа не в темі, а в помилках, які непомітно з’їдають твою риторику, як міль улюблений светр.
Сьогодні поговоримо про найпоширеніші риторичні помилки, які підривають довіру й увагу слухачів. З гумором, прикладами й порадами.
Коротко та по суті:
1. Занадто багато “я”: монолог его
“Я зробив… Я сказав… Я вважаю… Я, я, я!” — якщо в твоєму виступі більше займенника “я”, ніж у CV самозакоханого стартапера, аудиторія швидко відключиться.
Чому це помилка:
Люди хочуть чути про себе. Про те, що їм корисно, цікаво, болить або надихає.
Що робити:
- Замінюй “я” на “ми”, “ви”, “клієнти”, “команда”.
- Замість хвалитися — діліться історіями з уроками.
- Використовуй приклади з життя слухачів.
2. Канцелярит і надмірна інтелектуальність: коли “меседж не дотягує до смислу”
“Здійснення процесу імплементації інноваційного рішення…” — стоп. А можна людською?
Чому це помилка:
Складна, суха мова відштовхує. Люди або не розуміють, або втомлюються дешифрувати. В обох випадках — мінус до довіри.
Що робити:
- Перевір, чи можна сказати те ж саме простіше.
- Уникай канцеляризму: замість “здійснювати” — “робити”.
- Читай текст уголос: якщо спотикаєшся — перепиши.
3. Хаос замість структури: коли думки скачуть гірше за білку на Red Bull
“А ще важливо пам’ятати… ой, згадав анекдот… до речі, щодо KPI…” — ні, ні і ще раз ні.
Чому це помилка:
Без структури важко стежити за думкою. А значить — важко вірити в твою експертність.
Що робити:
- Вибудуй план: вступ → основна частина → висновок.
- Роби логічні переходи між блоками.
- Повторюй ключові ідеї, щоб укріпити меседж.
4. Паразити в мовленні: “еее”, “ну типу”, “короче кажучи”
Мовні сміттєвики, які лізуть у кожну паузу, як туристи в дешевий all inclusive.
Чому це помилка:
Псують враження, відволікають і створюють відчуття невпевненості.
Що робити:
- Запиши себе — і послухай.
- Навчися витримувати паузу: тиша — це сила.
- Тренуйся говорити свідомо, не поспіхом.
5. Ігнорування аудиторії: коли ти в собі, а не з людьми
Ти щось розповідаєш, а перед тобою — обличчя з виразом “чиї це взагалі проблеми?”
Чому це помилка:
Якщо не зчитуєш реакцію — не адаптуєшся. І стаєш схожим на диктора з GPS: інформативно, але холодно.
Що робити:
- Спостерігай: погляди, жести, позіхання.
- Змінюй темп, приклади, тон, якщо бачиш байдужість.
- Став питання, залучай слухачів до розмови.
6. Слабке завершення: коли виступ стихає, як Wi-Fi у метро
“Ну, от і все. Дякую” — і зал такий: “І це все?..”
Чому це помилка:
Люди запам’ятовують початок і КІНЕЦЬ. Слабкий фінал — втрата ефекту.
Що робити:
- Завершуй чітко: заклик, ідея, підсумок.
- Використовуй емоцію або образ.
- Залиши думку, яка “дзвенить” після виступу.
Висновок: помиляйся грамотно
Помилки — це нормально. Але тільки тоді, коли вони стають досвідом. Риторика — не про ідеальність, а про контакт із людьми. І якщо уникати цих шести капканів, твої виступи стануть не лише ефективнішими, а й приємнішими для слухачів (і для тебе).
Наступний крок? Читай, як правильно будувати авторитет, емоцію й логіку у виступі — у нашому гайді про етос, пафос і логос.
