Артикуляційна гімнастика дозволить вам говорити чіткіше, але це лишень технічний бік… Насправді ви отримаєте значно більше. Чого тільки варте те, що ви почнете отримувати задоволення від говоріння, а ваш співрозмовник – від того, що розуміє вас без незручних перепитувань на зразок: “Що ви сказали?”, “Перепрошую?” та “Шо?”. А якщо ми говоримо про публічний виступ, то й перепитувати вас ніхто не буде. Не зрозуміло, про що говорить спікер? Переключаємося на Інстаграм – там усе зрозуміло і не треба напружуватися.
Артикуляційна розминка, яку ми розглянемо, – це компактний комплекс вправ, що допоможуть вам тримати в тонусі м’язи губ та язика, а ще – розслабити жувальні м’язи, щоб ваша щелепа не заважала чіткій вимові. Вам достатньо віднайти для артикуляційної гімнастики 5-7 хвилин у своєму графіку. Це ж не таке вже й непосильне завдання. Згідні?
В одному з попередніх дописів ми розглянули стратегію постановки голосу та мовлення. Сьогодні ми перейдемо від стратегії до тактики. Тобто поговоримо, що конкретно сьогодні ви можете зробити для того, щоб завтра отримувати більше задоволення від свого мовлення.
Артикуля́ція (лат. articulatio від articulo — «розчленовую», «розділяю», «членороздільно вимовляю») – це набір положень та дій рухливих частин мовленнєвого апарату, у результаті чого ми формуємо чіткі фонеми, тобто звуки, які об’єднуємо в мовні когорти.
Кожен звук нашої рідної мови, а їх у нас небагато-немало, аж 38 одиниць, індивідуальний та неповторний. І все це завдяки тому, що його звучання забезпечується унікальною комбінацією статичних положень та рухів органів артикуляційного апарату. Про його анатомічну будову ми поговоримо згодом, а поки що подумаємо, як роботу того апарату вивести на достойний рівень.
Попри те, що у формуванні фонем задіяно багато органів, працювати ми будемо лише над тими, які можемо назвати активними – насамперед нас будуть цікавити губи, язик та жувальні м’язи. І як справжні артикуляційні тренери, ми розробимо індивідуальний комплекс вправ для кожного з них.
Важливо розуміти і мету гімнастики. Щодо губ та язика ми будемо працювати, точніше вони будуть працювати, над тим, щоб стати сильнішими та витривалішими. А ось у жувальних м’язів мета зовсім інша – навчитися розслаблятися. Вони і так протягом дня працюють багато – коли ми говоримо, їмо, нервуємо.
В кінці опису кожної з вправ я вказую, скільки разів необхідно повторити описаний маневр. Важливо розуміти, що цифра орієнтована на середньостатистичного учня. Ви можете сміливо змінювати навантаження, коли розумієте:
1. Ваш поточний рівень. Тренуватися необхідно до втоми, але не доводити м’язів до відмови. Якщо ви перетворите гімнастику на артикуляційну каторгу, то за тиждень ваш мозок розпочне підкидувати варіанти, як уникнути виконання комплексу вправ, щоб в кінці дня ви зі спокійною совістю в один голос казали: “Сьогодні на це не було часу, але завтра точно попрацюю”.
2. Ваш рівень мотивації. Якщо він надвисокий і ваша мета відчутно покращити дикцію до заповітного дня Х, то можна розпочинати з навантаження, яке вище за середнє. Але я все ж таки закликаю вас дотримуватися певної стратегії: почати з мінімальної кількості повторів (напрацьовуємо якість та виробляємо щоденну звичку), а вже потім ускладнюємо гімнастику, збільшуючи кількість повторів.
Розпочнемо ми з губ, бо з усіх артикуляційних запчастин нашого мовленнєвого апарату вони потрапляють на очі (і наші, і співрозмовника) найчастіше. Такий собі фронт-офіс.
Попереду у вас багато цікавих вправ, після яких ваші губи захочуть закричати “Тренере, я більше не можу”. Для вас це сигнал про те, що ви тренуєтесь забагато. Ідеально вправлятися стільки, щоб ви відчували втому, але водночас могли вільно рухати губами. А щоб кожну вправу вони починали з новими силами, пропоную організовувати їм час від часу невелике розслаблення. Для цього вам необхідно буде пофиркати, як це робить конячка.
Подайте злегка вперед зведені губи та подуйте. Вони мають завібрувати відповідно до сили, з якою ви дмухаєте. Якщо такого ефекту не спостерігається, то значить, що ви занадто стараєтесь і напружили губи. Хто ж так відпочиває?
Для початку злегка покусаємо губи. Для цього подайте нижню губу до рота, та, повільно витягуючи, покусуйте її. Робіть це з любов’ю та помірним апетитом. Трьох повторів буде достатньо. А щоб верхня губа не запротестувала, що їй не приділяють достатньо уваги, повторіть увесь комплекс зубного масажу й для неї.
Тепер ваші губи готові перейти до серйозної роботи. Зімкнуті губи подайте вперед, наче ви хочете поцілувати. Затримайтеся в такому положені на секунду-другу. А тепер, не розмикаючи губ, розведіть кутики вбік, створивши образ стриманої усмішки. Знову затримуємося на секунду і робимо нову спробу для поцілунку. Як бачите, артикуляційна гімнастика може бути романтично грайливою.
Повторіть 10-16 разів.
Повторюємо все те саме, але усмішка тепер буде на усі 32 здорові (та проліковані) зуби. Якщо ви бажаєте попрацювати ще й над розвитком уважності, то пропоную вам відкриту усмішку робити через раз. Тобто поцілунок – стримана усмішка – поцілунок – відкрита усмішка.
Подайте зведені докупи губи вперед. А тепер почніть їх переводити зі сторони в сторону, фіксуючу крайнє положення на 1-2 секунди.
Повторіть 8-12 разів.
Ще одна поцілункова вправа. Навіть якщо вам важко і що-небудь цілувати сьогодні ви вже зареклися, я закликаю вас протриматися ще трошки. Це остання вправа, в якій будемо послуговуватися цим положенням губ.
Подайте губи вперед (так-так, як для поцілунку). А тепер починаємо цим хоботком водити за годинниковою стрілкою. Якщо у вас немає годинника зі стрілкою, який підказав вам правильний напрямок, то не переживайте. Робіть у тому, напрямку, в якому вам підказує серце. Ви ж розумієте, що для гармонії ми будемо робити і в протилежному напрямку.
Цю артикуляційну вправу бажано робити перед дзеркалом або телефоном, щоб проконтролювати якість виконання. Доволі часто буває, що з першого разу описати правильно коло (чи хоча б еліпс) у вас не вийде. Це цілком нормально. У такому разі почніть з ромба. Для цього хоботок веде праворуч, вниз, ліворуч, вверх.
Повторіть 3-5 разів у кожному напрямку.
До речі, як правильно “губ” чи “губів”? Обидва варіанти є правильними, тому кажіть так, як вам зручніше. Під час першого виконання цієї вправи допоможуть три звуки – “О”, “А”, “И”. Нам необхідно буде послідовно і без пауз “пройтися” через ці три звуки. Згодом ви можете робити рух губами без промовляння цих звуків.
Для початку подаємо губи уперед, немов промовляємо звук “О”. Далі губи подаєте всередину рота. Такого положення достатньо, щоб вимовити “А”. І на завершення переходимо до звуку “И”. Для цього губи переходять в положення вузької усмішки, при цьому внутрішньою своєю частиною почісуються до зубів. Вітаю, перший підхід завершено.
Зробіть 8-10 повторів.
Цілком природно, якщо при великій кількості повторів ви відчуєте, як добряче пропрацювали жуйні м’язи. З усіх вправ на роботу м’язів губ ця є найамплітуднішою, а тому активно залучає жувальні м’язи.
Знаю, знаю. Я пообіцяв, що попередня вправа буде фінальною, а тут Андрій пропонує ще одну вправу. З усією повагою до сімки, але після шести вправ ваші вуста вже прагнуть на заслужений відпочинок. Не переживайте, ця вправа є різновидом попередньої. Тобто, якщо ви прагнете різноманітності в артикуляційній гімнастиці, то можете чергувати у своїх тренуваннях цю вправу з попередньою.
Суть її полягає в тому, що почісування ви робите почергово кожною з губ. Вони настільки звикли працювати синхронно, що виконання вправи однією з них може датися вам не відразу. Та з практикою вам буде все легше і легше робити ізольовані почісування губ. Уявляєте, як ви згодом зможете здивувати своїх друзів.
Повторіть стільки разів, скільки вам дозволить совість.
Поки наші губи самовіддано працювали, язик за звичкою лежав та думав, що то як завжди тільки інші будуть працювати. Але сподівання його будуть марними і фізкультура не омине його.
Традиційно перед тим, як учити працювати, ми вчимося розслаблятися. Тут у вас буде цілі два варіанти, так що буде з чого вибрати. До речі, не думайте, що це будуть якісь новітні надтаємні техніки, які були віднайдені в засекречених манускриптах ченців Шаоліня. Усе, про що я зараз розповім, добре знайоме щез дитинства.
Варіант перший – цокання. Під час виконання вправи можете уявляти коня, що скаче по львівській бруківці. Для відтворення цокання вам необхідно кінчиком язика торкнутися піднебіння неподалік від зубів, а потім, повівши язик усередину, кинути його розслабленого донизу. При цьому ви створите звук “Цок”.
Варіант другий – швидко висуваєте язик та повертаєте назад, б’ючи його розслабленим кінчиком по верхній губі. Вся ця маніпуляція здійснюється задньою частиною язика. А якщо це робити зі звуком, то хороший настрій вам гарантовано.
Повільно ведете язик уперед і злегка його покусуєте. На зворотньому шляху його очікує така ж доля. Тепер він готовий до серйозніших вправ.
Для максимальної природності можете уявити, що перед вами стоїть людина, яку ви не вельми шануєте. Уявили? Тоді починаємо показувати язика. Швидко висуваєте язика уперед, немов хочете зробити укол. Втримуєте є секунду-другу і повертаєте назад у домівку і починаєте уявляти наступного ворога.
Зробіть 10-12 повторів.
Настав час для язика вивчити сферу свого впливу. Для цього спочатку ви висуваєте язика та пробуєте дотягнутися до підборіддя. У максимально витягнутому положені втримуєте секунду-другу, повертаєте до рота і пробуйте тепер дотягнутися його кінчиком до носа. У максимально витягнутому положені робите невеличку паузу та знову повертаєте назад.
Підборіддя та кінчик носа – це лише орієнтири напряму. Якщо ви до них не дістаєте, то це не біда. У кожного з нас своя будова обличчя.
Повторіть описаний комплекс 8-10 разів.
Висуваємо язика уперед і починаємо водити вліво-вправо, затримуючись на секунду в крайніх положеннях. Можете уявити, що ваш язик – це било, яке розхитуючись вдаряється в корпус самого дзвону, видаючи “бам”.
Язиком впираєтесь в праву щоку так, щоб ззовні ви побачили на ній пагорб. Затримуєтесь на секунду і робите укол протилежної щоки. Як спосіб урізноманітнити життя язика у цій вправі можете поодинокі уколи замінити подвійними або потрійними.
Навіть якщо у вас морська хвороба, цю вправу ви можете робити зі спокійною душею, побічних ефектів не буде. Для початку кінчиком впираєтесь у верхню частину зубів та подаєте середину язика назовні. Після секундної паузи забираєте язик назад та повторюєте цей маневр знову, але цього разу кінчик язика впираєте до основи нижніх зубів.
Повторіть 6-8 разів.
Зізнаюся, що це моя улюблена справа 🙂 Для вашого язика вона може стати справжнім випробуванням.
Торкніться язиком верхніх ясен, розмістивши його між зубами та верхньою губою, яка зімкнена зі своєю напарницею знизу. Сподіваюся, у вашого язика виникне почуття клаустрофобії через те, що ми перемістили його до такої тісної комірки з його хоромів.
А тепер згадуємо вправу “циферблат” (губи в цей момент пересмикнулися) і починаємо водити спочатку за годинниковою стрілкою, а потім – проти.
Повторіть по 6-8 разів у кожному напрямку.
На цьому гімнастика для язика завершена. Він може розслабитися та розлягтися, як він і полюбляє це робити, коли про нього ви не згадуєте.
Нагадую, що на відміну від язика та губ, жувальні м’язи найбільше потребують не стільки тренування, стільки розслаблення. Для повсякденної короткої розминки достатньо першої та четвертої вправи. Якщо перша вправа вам не буде даватися легко, то попередньо можете попрацювати над двома вправами, які дихають їй у спину.
Мабуть, ця вправа прославилась на весь світ після того, як з’явилася у кінофільмі “Король говорить”. Не знаю, чи вона проходила кастинг, чи потрапила в оскароносний сценарій по блату, але вправа ця проста та дієва.
Розслабте на скільки можете жувальні м’язи, щоб під дією гравітації нижня щелепа подалася донизу. Губи розімкнуті. А тепер, зігнуті в ліктях руки, подайте злегка вперед та переплетіть пальці. Можете уявити, що ви тримаєте вудку.
А тепер найцікавіше – починаєте трусити руками, передаючи цей імпульс на все тіло. При цьому щелепа буде гойдатися вгору-вниз, розтягуючи жувальні м’язи. Цю вправу можна робити як мовчки, так і зі звуком. Звісно, що другий варіант буде веселішим.
Візьміться вказівним та великим пальцем за підборіддя та відведіть нижню щелепу додолу. І нижньому положені злегка потрусіть нею, щоб розрухати жувальні м’язи.
У цій вправі використовуємо принцип розслаблення через напруження.
Візьміться за нижню щелепу великими та вказівними пальцями, щоб зафіксувати її. На п’ять рахунків нарощуйте зусилля для опускання щелепи (руки чинять опір її відкриттю). Наступні п’ять рахунків втримуєте пікове напруження. І ще п’ять рахунків для того, щоб перейти від максимального напруження до розслаблення.
Повторіть вправу тричі.
Не очікуйте моменту, коли захочеться позіхнути. Зробіть це зараз.
Позіхання – це найприродніший спосіб порозтягувати не лише жувальні м’язи, але і цілу купу м’язів, що знаходяться в гортані. А це сприятиме тому, що ваш голос буде ставати нижчим та об’ємнішим. Приємним бонусом буде психологічне розслаблення та велика порція кисню, якщо, звісно, ви не робите цю вправу стоячи біля шосе.
Повторіть цю вправу стільки разів, скільки забажаєте. І, до речі, позіхайте не лише в рамках комплексу вправ, але й у будь-який вільний момент протягом дня.
Невеличкий лайфхак для агентів. Якщо ви підозрюєте, що за вами “хвіст”, але не впевнені в цьому, то просто солодко від душі позіхніть. А далі боковим зором спостерігайте чи підозрюваний на роль “хвоста” не позіхнув. Позіхання настільки заразна штука, що якщо він за вами спостерігає, то обов’язково підхопить вашу ініціативу, чим себе і викриє.
Тепер все у ваших руках, тобто губах, язику та жувальних м’язах. Розпочніть з невеликої кількості повторів, щоб напрацювати звичку, а вже потім збільшуйте кількість повторів для тих м’язів, які потребують більшої уваги.
А далі, якщо ви готові продовжувати працювати над увиразненням своєї вимови, я готую ще кілька цікавих дописів – будова артикуляційного апарату та артикуляція голосних і приголосних звуків. Повірте, там вправи будуть веселішими і гучнішими. А поки що маю до вас одне маленьке прохання – у коментарі до цього допису напишіть відповіді на які запитання ви хотіли б ще знайти у моєму блозі. Але тільки не дуже фантазуйте! Пам’ятайте, що цей блог про ораторське мистецтво, тому шукати “Як швидко накачати прес?” та “Коли помре Путін?” – то глухий номер.
Бережіть себе і до скорої зустрічі.
Громадяни України! Що ми чуємо сьогодні? Це не просто вибухи ракет, бої, гул авіації. Це…
Фокуси мовлення (мови) - це психологія впливу в чистому вигляді. Якщо уникати надскладної наукової термінології,…
Самопрезентація багатьом дається важко. Здавалося б, що може бути складного у тому, щоб коротко розповісти…
Якщо ви хоча б краєм вуха чули про публічні виступи, то про таку людину, як…
Ми щодня розмовляємо. Це для нас стало настільки звичним процесом, що не помічаємо, наскільки важливу…
Цитати про ораторське мистецтво - це влучні висловлення людей, що присвятили життя вивченню риторики. Думки…
This website uses cookies.