Як стати оратором?

Багато людей гуглять “Як стати оратором?”. Це, звісно, добре, що вони ведуть пошуки, та ось є одна неприємна новина – не те вони шукають. 

Чому?

Та тому, що вони вже оратори. А шукати їм треба відповідь на інше питання: “Як стати професійним оратором?”. І сьогодні я частково дам відповідь на це запитання. Поговорімо про те, чому круті спікери так легко втримують увагу слухачів годинами, у той час як початківці за кілька хвилин втрачають контакт з аудиторією і з провалом завершують свою презентацію. 

У чому між ними різниця?

А вона в тому, що навіть оратори середнього рівня знають про те, наскільки велика сила захована за вмінням керувати уявою людини.

Проведімо експеримент

Який образ з’явиться у вашій голові при слові «собака». Ви подумали про маленького пекінеса? Рудого спанієля? Великого сенбернара? А можливо, у вашій голові з’явився символ “@”, який фігурує в написанні будь-якої електронної поштової адреси? Не виключаю і того, що хтось міг підібрати до цього слова синонім та згадати когось зі знайомих, у кого свої апетити на кількість партнерів для сексу. Експеримент завершено. І висновків буде декілька. 

По-перше, слова породжують образи. Слова «відпочинок на морі» у когось включать німе кіно. У своїй голові вони побачать пляж та море. У когось в голові спочатку з’явиться звук прибою. У когось – відчуття піску під ногами чи води, коли поступово занурюєшся у воду. У кожного будуть свої образи. Ключова думка – образи будуть. І це будуть образи, які колись потрапили у нашу реальність. Хтось згадував свою останню поїздку на море. А хтось там ніколи не був – але ж бачив образи в інтернеті чи в кінофільмі. Наприклад, я ніколи на свої очі не бачив маяка. Але його образ існує в моїй голові. Тому…

По-друге,  слова породжують образи з досвіду людини. А досвід кожної людини унікальний, як унікальним є візерунок кожної сніжинки. Коли ви скажете: «Він був елегантно одягнений», – то ніколи не будете знати, що саме уявили на тому кінці. Для когось це строгий діловий костюм, біла сорочка, чорні туфлі. А для когось вершиною елегантності буде випрасувана сорочка без плям від кетчупу, яка підібрана за розміром. Ідея тут проста: ви ніколи не зможете точно знати, який саме образ виникне в голові слухача. Що робити? Невже доведеться все детально описувати? Ні, не потрібно. Важливо розрізняти, які деталі можна віддати на розсуд аудиторії, а які конкретизувати. Більш детально ми про це поговоримо пізніше, а поки що пам’ятайте: слова активують образи в голові людини, які базуються на її досвіді.

По-третє, на образі справа не завершується. Образ активує у нас в голові цілу мережу асоціацій, що своєю чергою породжує емоції. І це підводить нас до ідеї, яка є однією з основ комунікації загалом, і публічного виступу зокрема.

Сила спікера в тих образах, які він породжує в головах своїх слухачів.

Зупиніться та ще раз перечитайте попереднє речення. Перечитайте уважно, смакуючи його, обдумуючи та приміряючи до свого досвіду. Це основа-основ, і я ще не раз буду повертатися до цієї ідеї.

Ви йшли вулицею, було спекотно. І ось назустріч вам йде чоловік, який з неймовірною насолодою їсть морозиво. Що далі? Тепер образ морозива засів у вашій голові. Ви йдете до найближчого продуктового магазину та купуєте собі морозиво теж. Ви зараз усвідомили, що відбулося?

Доки ви не побачили чоловіка, ви не думали про морозиво. Та ось у вашому житті з’явився він  зі своїм морозивом – і образ останнього засів у вашій голові. 

Запам’ятайте раз і назавжди

Оратор – він як той перехожий – з’являється на короткий час у вашому житті. Ваші стежки просто перетнулися. З’єдналися в єдину на кілька хвилин чи годин. А що далі? Кожен пішов своїм шляхом, але ви вже не ті, які були до цього. У вашій голові з’явився образ ідеї, про яку розповідав спікер. І вам хочеться цього «морозива». Ви знаєте і відчуваєте, як будете кайфувати, коли воно з’явиться у вашому житті.