Види риторики: як адаптувати стиль виступу до ситуації

“Не говори на весіллі, як на суді, і на мітингу, як на дні народження” — кожна ситуація потребує свого риторичного стилю. І якщо ти думаєш, що риторика — це просто красиво говорити, то тримайся, бо зараз твій світ трохи перевернеться. Можливо, навіть із літературною гімнастикою.

Публічні виступи — це не тільки слова. Це завжди контекст, мета й аудиторія. І саме тут на сцену виходять різні види риторики. Вони допомагають адаптувати твій стиль, тон, аргументи й емоції так, щоб тебе не просто почули, а ЗРОЗУМІЛИ та ПІДТРИМАЛИ. Ну або хоча б не заснули на другій хвилині.

Розбираємо три класичні види риторики — і як їх застосовувати у реальному житті (так, навіть коли ти намагаєшся переконати кота не лежати на клавіатурі).

Що таке «види риторики» і звідки вони взялись

Ще у стародавній Греції, коли тіні Платона й Арістотеля блукали між колонами, було сформульовано три основні види риторики:

  1. Судова (forensic) — стосується минулих подій. Її мета — з’ясувати, хто правий (і хто винен, звісно).
  2. Дорадча (deliberative) — орієнтована на майбутнє. Мета — вплинути на рішення (наприклад, переконати, що понеділки — це міф).
  3. Епідейктична (epideictic) — про теперішнє. Основна функція — прославити або засудити. Ну або сльозливо надихнути до чогось прекрасного.

Ці три кити тримають всю структуру публічного мовлення. І хоча звучать трохи академічно, насправді вони щодня з нами: на зустрічах, виступах, дебатах і навіть у спробах пояснити бабусі, навіщо тобі ще один курс ораторського мистецтва.

Судова риторика: коли тебе слухають із нотатником

Що це?
Судова риторика використовується для аналізу минулих подій, з метою довести провину або невинуватість. Слово «судова» не обов’язково означає «суд». Це може бути будь-яка ситуація, де потрібно аргументовано з’ясувати істину. Навіть якщо це твій кіт, який вкрав ковбасу з тарілки, а ти — єдиний свідок.

Коли застосовується:

  • Під час дебатів або диспутів
  • У публічних дискусіях
  • При виправданні вчинку (навіть у сімейних розмовах, коли намагаєшся довести, що 5 годин у TikTok — це «дослідження трендів»)

Як говорити:

  • Структуровано: вступ, аргументи, приклади, висновок
  • З опорою на докази: факти, логіка, статистика
  • У спокійному, виваженому тоні (навіть коли всередині кричить “Це не я!”)

Приклад:
Ти на конференції й хтось критикує минулу стратегію компанії. Ти виступаєш, пояснюючи, чому вона була виправдана, використовуючи факти, цифри й приклади. Ти щойно застосував судову риторику. Підсвідомо — з накидкою адвоката.

Дорадча риторика: мистецтво впливати на рішення

Що це?
Це тип риторики, що стосується майбутніх дій. Її головна мета — переконати аудиторію зробити (або не робити) щось. Політики цим дихають. Бізнесмени — транслюють. Друзі — маніпулюють.

Коли застосовується:

  • Бізнес-презентації
  • Виступи перед командою чи керівництвом
  • Політичні промови
  • Вмовляння друзів поїхати у відпустку в Карпати замість Туреччини (бо «гори — це нове море»)

Як говорити:

  • Показувати вигоди: “що ми отримаємо, якщо…”
  • Апелювати до майбутнього: “як це вплине потім”
  • Мотивуюче, із натхненням (іноді навіть із вогником у погляді)

Приклад:
Ти презентуєш нову маркетингову стратегію і намагаєшся переконати команду, що саме цей шлях — найефективніший. Твій стиль — дорадча риторика. Бо ти хочеш вплинути на рішення в майбутньому. І, можливо, трохи уникнути ще одного зум-збору.

Епідейктична риторика: створити настрій, надихнути, запам’ятатись

Що це?
Це риторика, яка прославляє, засуджує або створює емоційне поле. Вона не має на меті змінити думку чи переконати діяти. Її ціль — вразити. Зробити, щоб люди посміхнулись, пустили сльозу, зробили селфі — і запам’ятали.

Коли застосовується:

  • Тости, надихаючі промови
  • Прощальні слова, вітальні звернення
  • Публічні події, церемонії (і навіть “відкриття нового принтера в офісі”)

Як говорити:

  • Емоційно: підключай серце, а не лише PowerPoint
  • Використовуй образність, метафори, паузи (ефектні паузи!)
  • Не бійся трохи патетики (але тільки трішечки, ми ж не на «Оскарі»)

Приклад:
Ти на випускному і виголошуєш промову подяки вчителям, додаєш кілька веселих спогадів, трохи філософії й надихаєш однокласників. Це — чиста епідейктика. І трохи стендап.

Як виглядає це у реальному житті

🧠 Судова риторика — коли тебе питають, чому ти запізнився, і ти детально пояснюєш про пробки, дощ і кота, що заліз у рюкзак. У тебе навіть алібі є.

🚀 Дорадча риторика — коли ти переконуєш колег, що треба впровадити новий CRM, і малюєш райдужне майбутнє автоматизації, де Excel залишається у спогадах.

❤️ Епідейктична риторика — коли ти виголошуєш тост і всі трохи плачуть, але сміються. Навіть бармен затамував подих.

Висновок: Риторика — не наука, а мистецтво гнучкості

Не існує «правильного» способу говорити завжди. Є ситуації, люди й цілі. І твоя задача — адаптуватися. Знати, коли треба бути логічним, коли — натхненним, а коли — душевним. Іноді — всі три одночасно, як багатозадачний супергерой.

Риторика — це як інструменти в ящику спікера. Не треба всі одразу — вибери той, що підходить під ситуацію. І тоді твоє слово стане не просто звучанням, а впливом.

Хочеш заглибитися в інші сторони мистецтва мовлення? Читай наш повний гайд з риторики або переглянь наступний допис із серії — про етос, пафос і логос у публічних виступах.

Адрій Степура
Адрій Степура

Тренер з публічних виступів (провів 190+ місячних курсів) та автор книжки "WOW-виступ по-українськи". Поціновувач творчості Стівена Кінга, Фредріка Бакмана та Франка Тілье. Люблю море та степ - це саме ті місця, де оку немає за що зачепитися. Амбасадор калістеніки, мінімалізму та стоїцизму.

Статті: 68

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *