Сила ефекту праймінгу

Оратор завжди впливає на своїх слухачів. От тільки вплив буває різний — хтось запалює до змін, хтось надихає добряче поспати або, хоча б, переглянути стрічку в інстаграмі та, нарешті, побачити її кінець. Сьогодні ми поговоримо про потаємне — про ефект, який лежить в основі виступів усіх крутих мотиваційних спікерів. Усіх без виключення. Науковці назвали цей ефект «Праймінг». Не будемо вдаватися в етимологію цього слова. Краще розглянемо практичну частину. А саме — як цей ефект відкрили та як вам його використовувати для виведення виступів на новий рівень.

Суть цього ефекту полягає в тому, що події, які відбуваються з нами напередодні, впливають на ті рішення, які ми приймаємо зараз.

Для початку проведемо експеримент. Бажаєте бути піддослідним? Ні? А доведеться. Ви студент і приходите до мене складати екзамен. Щоб не травмувати вашу психіку складними питаннями, я даю вам тест на відновлення речення. Що це таке? Та все дуже просто! У вас перед очима кілька груп по 5 слів. Ваше завдання в тому, щоб скласти кілька речень, вибираючи по 4 слова з кожної групи.

Для прикладу ось кілька груп слів — попрактикуйтесь у створенні речень (відмінки слів можна змінювати)

• шкарпетка дірява одна кут лежати;
• летіти хмари сиві як повільно;
• не ревматизм спокою дає тихо;
• вулиці візок гуляти люблю старими;
• сповільнюватися необхідно інколи в житті;

На цьому зупинюся писати вам ці послідовності, хоча продовжувати міг би довго. В чому суть експерименту? Як ви вже зрозуміли суть не в тому, щоб класти речення, які були б граматично вірними. Хоча це теж хороша ціль )). Та ідея цього експерименту була в іншому — після написання цих речень ви почнете рухатися значно повільніше, аніж рухались до цього. Уся таємниця в окремих словах, які я сховав в цих послідовностях, — сиві, ревматизм, старими, сповільнюватися. Ці слова асоціюються з повільною ходою.

Від уявного експерименту перейдемо до реального, який провели в нью-йоркському університеті під керівництвом Джона Барга. Хто він такий? Для нас це зараз не принципово. Достатньо знати що він професор, а значить голова має бути вдумливою та допитливою (я зараз говорю про американського професора, а не українського).

Процес експерименту був схожий на попередній — знову студенти, знову тест на відновлення речення. Цього разу науковці захотіли побачити в цифрах дію праймінгу. Для цього вони поділили студентів на дві групи – «ввічливі» та «агресивні». Звісно піддослідні не знали про цей факт. Все що їм було відомо — необхідно скласти кілька речень, а після цього піти до професора Барга та отримати наступне завдання. Для двох груп студентів давалися схожі набори слів — відрізнялися лише деякі слова. Для першої групи такими «особливими» словами були «повага», «тактовність», «цінувати», «терпляче», «ввічливо», «поступатися». Для іншої групи – «агресивно», «сміливо», «турбувати», «втручатися», «порушувати».

Після того, яка речення були написані, наставав другий етап експерименту — підійти до професора за наступним завданням. І тут на студентів очікував справжній екзамен. Підходивши до професорського кабінету, студент бачив як професор, стоячи у дверях, розмовляє з асистенткою. Помічниця задає керівнику багато запитань, а професор терпляче на них відповідає.

Баргові та його колегам було цікаво скільки ж студент буде готовий очікувати в такій ситуації. Комісія, яка дозвіл на проведення цього експерименту, поставила обмеження в 10 хвилин. Експериментатори думали що це обмеження не є сильним, адже, навряд чи студенти будуть очікувати понад хвилину. Ви ж пам’ятаєте, що експеримент проводили в Нью-Йорку, а це місто вічнопоспішаючих людей.

Результати перевершили будь-які найсміливіші очікування — студенти з «агресивної» групи втручалися в розмову професора та асистентки через 5 хвилин очікування. Натомість 82% представників «ввічливої» групи так і не наважилися втрутитися в діалог. Цікаво на скільки б вистачило їхнього терпіння, як би не було обмеження в 10 хвилин. Ось вам і сила впливу, ось вам і праймінг.

Висновок 1

Професійні мотиваційні використовують активні слова для того, щоб «запалити» публіку.

Завдання на прокачування

Проаналізуйте свої виступи та складіть список слів, які ви найчастіше використовуєте у своїх виступах. Створіть список слів, які ви почнете додавати до своїх виступів.

Ще один експеримент. Ще один цінний для вас урок

У зв’язку з сумнівною репутацію англійських вчених, до їхніх досліджень ми сьогодні звертатися не будемо. Натомість перенесемося в Голландію, де місцеві професори, не бажаючи відставати від американських колег, теж провели цікавий експерименту на дослідження ефекту праймінгу. І знову дві групи студентів. Цього разу завдання для них було поставлене ідентичне — дати відповідь на 42 складні запитання. Та перед тим, як дати їм можливість проявити свій інтелект у відповідях, їм дали бонусне завдання. Перша група студентів мала подумати 5 хвилин над тим що значить бути професором, після чого роздуми необхідно було занотувати. Представники іншої групи занурювалися в роздуми над життям та місією футбольного хулігана.

Як ви вже зрозуміли роздуми на обрану тему налаштовували студентів на певний лад, що виражалося у результативності відповіді на запитання. «Студенти-професори» дали правильну відповідь на 53% запитань, натомість як «студенти-хулігани» досягли позначки в 43%. От і маєте силу думки в дії.

Висновок 2

Те, про що ви думаєте перед виступом впливає на те, як ви будете виступати. Оратори-аматори віддають свої думки перед виступом випадковості. Натомість професіонали свідомо обирають ті образи, які будуть в їхніх головах.

Завдання на прокачування

Підберіть образ. про який ви будете думати перед виступом. З ким ви хочете себе асоціювати?

Експериментів на дослідження ефекту праймінгу проведено багато, та тих кількох прикладів достатньо для того, щоб зрозуміти суть ефекту та почати використовувати його на підсилення своїх виступів.

Робіть свої виступи сильнішими та сміливішими, надихайте інших своїми історіями та діями. А в наступних дописах розповім вам ще про кілька потужних і не надто відомих ефектів, які вам дадуть фору у розвитку навички публічних виступів.